У квітні Херсонський апеляційний суд залишив без змін постанову міського суду, якою громадянина К., працюючого на посаді капітана, було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, тобто у сумі 60 786 грн з конфіскацією товарів хімічної речовини у кількості 400 літрів. Постановлено стягнути на користь держави судовий збір.

За матеріалами справи вбачається, що громадянин К. у лютому 2021 року перебуваючи в зоні митного контролю в Миколаївському морському порту, при здійсненні митного контролю та оформлення теплоходу, прапор Панама, який прибув з порту Бенгазі (Лівія), не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості про кількість на борту судна товарів, а саме хімічної речовини для миття у кількості 400 літрів, вартістю 60 786 грн.

В апеляційній скарзі адвокат громадянина К. послався на те, що останній вказав у декларації кількість речовини неточно через помилку старшого помічника капітана. Коли він дізнався про допущену помилку у декларації про прихід судна в порт, ним була здійснена спроба її виправлення, однак митний орган повідомив, що така можливість відсутня. Апелянт вважав, що інспектором митного органу, всупереч приписам п.п. 5.2, 5.3 Розділу 5 «Різні положення» Додатку до Конвенції про полегшення міжнародного судноплавства 1965 року, учасником якої є Україна, п.п. 5.2, 5.3 розділу 5 додатку до Конвенції, не було надано можливості капітану здійснити виправлення у декларації. Також апелянт вказував на безпідставність проведення огляду судна та невідповідність висновку експерта, вважав його недопустимим доказом.

За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів погодилася із судом першої інстанції, що показання громадянина К. та письмові докази у провадженні в їх сукупності та взаємозв’язку, повністю доводять вину особи у вчиненні ним адміністративного правопорушення.

Посилання апелянта про помилковість зазначення в декларації невірної кількості хімічної речовини для миття, в жодній мірі не знімає безпосередньої відповідальності за вчинене саме капітаном теплоходу, який несе персональну відповідальність за точність та достовірність відповідного декларування і не був позбавлений можливості здійснити перевірки товару, який підлягав декларуванню перед здійсненням відповідної операції.

Так, частиною 8 статті 264 Митного кодексу України передбачає, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Так, суд апеляційної інстанції вважав безпідставними посилання апелянта на те, що огляд теплоходу був проведений не в спосіб визначений законодавчими актами, оскільки огляд судна було проведено в порядку, визначеному постановою КМУ № 467 від 23.12.2012 року та іншими підзаконними актами. Будь-яких порушень порядку проведення такого огляду не вбачається.

Крім того, апеляційний суд надаючи оцінку висновку та погоджуючись із судом першої інстанції, вказує про відсутність підстав для визнання його не належним чи недопустимим доказом, а К. в разі незгоди із зазначеним висновком експерта, мав право на проведення за власний рахунок незалежної експертизи, однак зазначеним правом не скористався.

За результатами апеляційного розгляду оскаржувана постанова залишена без змін.

Ознайомитися із судовими рішеннями у цій справі можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень - № 766/5986/21