Актуальні питання кримінальних правопорушень у сфері оборонних закупівель та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором окреслив суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Сергій Фомін під час ІІІ White-collar crime Forum.

Суддя зазначив, що попри важливість теми оборонних закупівель не тільки ці злочини заслуговують на увагу правників. Він наголосив, що існують і інші правопорушення, які мають значний вплив на національну безпеку, і вони також потребують ретельного вивчення та правового врегулювання.

Зокрема, Сергій Фомін звернув увагу на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, яка зараз кваліфікується як колабораціонізм згідно зі ст. 111-1 КК України. Він зазначив, що ця стаття є спеціальною нормою, яка відокремлює колабораціонізм як особливий вид державної зради, диференціюючи дії залежно від їхньої суспільної небезпеки та передбачаючи різні санкції.

Загальною рисою цих проваджень є їх підслідність відповідно до ч. 2 ст. 216 КПК України органам безпеки, що надає можливість отримувати інформацію про протиправні дії не тільки за результатами кримінальної процесуальної діяльності, а й з використанням контррозвідувальних та розвідувальних заходів, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» Служба безпеки України є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності, а згідно зі ст. 4 Закону України «Про розвідку» СБУ є суб’єктом розвідувального співтовариства.

У цьому зв’язку суддя вкотре наголосив на необхідності законодавчого закріплення можливості використання у кримінальному провадженні матеріалів, отриманих за результатами цих специфічних видів діяльності.

Доповідач виділив три основні групи кримінальних правопорушень у цій сфері, кожна з яких характеризується певною специфікою.

Перша група стосується здійснення господарської діяльності з країною-агресором громадянами України на тимчасово окупованих територіях.

Більшість цих проваджень здійснюється за процедурою in absentia, у зв’язку з чим доповідач окреслив основні проблеми законодавчої регламентації та правозастосування цієї форми судочинства.

Друга група кримінальних правопорушень стосується «схем» так званого перерваного транзиту, тобто документального приховування фактичного та кінцевого отримувача товару, а саме здійснення умисної поставки товару, усупереч забороні, через компанії-посередники на території третіх країн, де продукція перевантажується та транспортується до рф, або через територію рф до тимчасово окупованих територій України.

Третя група охоплює діяльність суб’єктів господарювання, які уклали зовнішньоекономічні контракти з підприємствами третіх країн, що фактично співпрацюють з агентами країни-агресора або постачають обладнання для об’єктів, розташованих на території країни-агресора, чи для об’єктів, які будує країна-агресор у цих країнах.

Особливої уваги тут потребує доведення умислу суб’єкта господарської діяльності стосовно його усвідомлення щодо кінцевого пункту призначення товару або використання обладнання.

Також суддя говорив із представниками юридичної спільноти про напрями щодо убезпечення добросовісних суб’єктів господарювання від укладання контрактів з іноземними підприємствами, які взаємодіють із країною-агресором.

Особливу увагу суддя приділив питанням доказування в таких кримінальних провадженнях, адже часто виникають питання правомірності використання в суді доказів, отриманих із відкритих джерел (OSINT).

Сергій Фомін наголосив на необхідності вдосконалення законодавства у цій сфері, зокрема регламентації використання розвідувальних даних як доказів у кримінальному процесі. Він також висловив думку про доцільність запровадження обов’язкової відеофіксації процесу отримання інформації з інтернет-ресурсів як додаткової гарантії достовірності доказів.

Захід організовано виданням «Юридична практика».

Фото надали організатори.

Верховний Суд