У разі якщо експертна установа не наділена правом проводити певні види експертиз, суд має самостійно визначити іншу експертну установу для проведення необхідної експертизи, якщо сторони не відмовилися від її проведення і вона необхідна для правильного вирішення справи. Такий підхід відповідає принципу справедливого судового розгляду та забезпечує ефективний захист прав учасників процесу.

Такий висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У справі, що переглядалася, позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним заповіту, посилаючись на те, що після смерті дядька вона як єдина спадкоємиця за законом подала заяву про прийняття спадщини і 8 липня 2017 року було відкрито спадкову справу. Однак 11 січня 2018 року їй відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину через поданий відповідачем заповіт дядька, посвідчений у 2002 році. Вважала цей заповіт недійсним, оскільки його оформлено не за місцем проживання спадкодавця, а підписи, на її думку, не відповідають почерку дядька.

Суд першої інстанції позов задовольнив, посилаючись на висновок відповідної експертизи, яким підтверджено, що підпис і напис в оспорюваному заповіті вчинені не заповідачем, а іншою особою, а також встановлено, що заповіт не відповідає даті його вчинення.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, рішення суду скасував, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» не є державною експертною установою, а тому не має повноважень на здійснення судової почеркознавчої експертизи.

КЦС ВС не погодився з висновками апеляційного суду, постанову суду апеляційної інстанції скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке. 

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Почеркознавча експертиза є видом криміналістичної експертизи, яка, згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, з подальшими змінами, та ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», може проводитися тільки державними спеціалізованими установами.

Задовольняючи клопотання позивача про призначення судово-почеркознавчої експертизи, в якому сторона просила доручити проведення експертизи ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», проти проведення якої не заперечувала сторона відповідача, суд не роз’яснив сторонам, що вказана експертиза може бути проведена тільки державними спеціалізованими установами та помилково визначив для проведення експертизи установу, яка не мала повноважень її проводити.

Разом із цим помилка суду не може ставитися за провину учасникам судового розгляду. У випадку, коли експертна установа не наділена правом проводити певні види експертиз, це не означає, що проведення такої експертизи не може бути доручено іншій експертній установі, яка має право на проведення експертиз певного виду, самостійно судом, оскільки сторони від проведення судової експертизи не відмовлялися і для правильного вирішення справи по суті необхідні спеціальні технічні знання.

Постанова ВС від 2 квітня 2025 року у справі № 704/88/19 (провадження № 61-3776св24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/126362741.

Верховний Суд